Усе почалося з мрії. З однокімнатної квартири, яка стала офісом редакції. З п’яти людей. Без грошей. Без гарантій. В країні, яка заплуталася в "багатовекторності" і стрімко скочувалася до автократії.
Ці п'ятеро людей мали віру. У те, що правда – важливіша за комфорт. Що свобода – це не привілей, не спадок, не те, що падає на тебе з неба. Що залишатися вільною людиною – не джекпот, а шлях з величезною кількістю пасток і спокус на ньому.
Сайт УП міг би не з'явитися в 2000 році, якби не цензура, якби не "чорні" списки, що існували тоді на всіх телевізійних каналах. Через це 31-річний журналіст Георгій Гонгадзе не міг ані влаштуватися на роботу в друкованих медіа, ані критикувати владу під час ефірів.
А потім Георгія вбили. І багато хто сумнівався, що його видання зможе вижити й оговтатися від такого удару. УП не замовкла в ті найскладніші часи. Бо не можна знищити мрію, навіть вбивши найголовнішого мрійника в команді. Такі ж темні часи УП переживала в 2016 році, коли в центрі міста підірвали автівку нашого журналіста і наставника Павла Шеремета.
Ми йшли далі. Через революції. Через війну. Через злети й падіння. Через гіркоту поразок і тепло надії. Ми зростали. Ми сперечалися. Ми помилялися. Ми багато плакали разом з країною і раділи також. Ми змінювалися. І змінюємося. Але ми завжди залишались вірними одному: мрії про те, що Україна може стати країною вільних людей.
За три роки великої війни 16 наших колег і друзів взяли до рук зброю. Так буває: коли в країні війна, слово стає не єдиною зброєю для журналістів.
9131 день за весь час з моменту заснування УП працює для читача.
Чверть століття УП – це сотні тисяч текстів. Це 180 людей у команді. Це медіа, яке почалося з мрії – і стало національною опорою.
Але найважливіше – не це. Найважливіше – що ми не зрадили собі. Ми не стали "зручними".
Ми не стали мовчазними. Ми не стали байдужими. Ми залишилися тими, хто попри страх, попри біль, попри втрати – говорить правду. І так буде завжди.
Ай Вейвей – художник, архітектор, поет, активіст і дисидент з Китаю, відомий своїми роботами на тему свободи, прав людини, боротьби проти диктатури й цензури.
Виставки Ай Вейвея проходили у Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, Парижі, Копенгагені, Стокгольмі, Пекіні, Лондоні та інших містах, а його скульптури, інсталяції та фотографії продавалися за мільйони доларів (рекордно дорога скульптура пішла з молотка майже за 3,5 мільйонів фунтів стерлінгів).
Роботи Ай Вейвея зберігаються у колекціях провідних музеїв світу, серед яких – Центр Жоржа Помпіду в Парижі, LACMA, Музей Соломона Ґуґґенгайма, Музей сучасного мистецтва в Нью-Йорку, галереї Tate у Великій Британії.
Знамениту скульптуру "Арка", яка з 2017 року подорожувала світом та у 2022 році експонувалась у Стокгольмі, Ай Вейвей присвятив війні в Україні.
Ми звернулися до художника та офіційно отримали дозвіл на використання однієї з його робіт у нашому ювілейному мерчі.