Паперова робота і нерозуміння досвіду людей у війську: що не так з обліком та як це вплине на резерв
В Україні зараз немає якісного персонального обліку даних про людей, які проходять службу у війську. Враховуючи наші реалії війни, ті, хто перейдуть в резерв, з високою ймовірністю повернуться знову на службу. Без фіксації їхнього досвіду і навичок не буде змоги якісно комплектувати майбутні підрозділи та планувати роботу війська.
Купа паперу, з якою немає кому розібратися
В дослідженні "Принципу" "Перехід від військової служби до цивільного життя: контексти, досвіди, рішення" аналітики виявили, що зараз немає окремого реєстру, де можна накопичувати та управляти даними про військових. Багато інформації про особовий склад досі зберігають на паперах. Особові справи ведуть лише для офіцерів та військових, які служать за контрактом. У солдатів та сержантів є тільки обліково-послужні картки, де ще менше інформації. Після звільнення зі служби є високий ризик втрати цих даних.
Важливо теж розуміти, що паперовий облік займає багато часу і людського ресурсу, а якість такого обліку залежить від мотивації і відповідальності людей, які цим займаються. Більше того, не в усіх частинах є достатньо кадрів для цієї паперової роботи. Тобто є підрозділи, де інформацію взагалі не фіксують.
Ми не уявляємо, які компетенції мають наші військові
Звання або займана посада у війську можуть не відповідати реальному досвіду, навичкам та компетенціям, які має людина. Наприклад, вона освоїла роботу з БПЛА, але може не мати відповідної спеціальності (ВОС). Або ж має спеціальність артилериста, але у справі може бути нечітко прописаний досвід: з яким конкретно іноземним озброєнням вона вміє працювати, яке навчання в Україні чи за кордоном пройшла.
Що раніше ми почнемо виправляти помилки, то більше даних збережемо
Як спростити життя військовим частинам, щоб вони почали якісно фіксувати інформацію? Очевидна відповідь – системні цифрові рішення, які зроблять можливим такий збір інформації, аби бачити реальний досвід людей на службі.
У квітні в ЗСУ запустили інформаційно-комунікаційну систему "Імпульс". Вона дозволяє вести цифровий облік особового складу, і її можна інтегрувати з іншими системами для повноцінного обміну даними. Нам потрібен такий "Імпульс" або інше цифрове рішення на рівні усіх військових частин Сил оборони. І важливо це впровадити якомога швидше, щоб частини не втратили час і встигли зібрати дані про своїх людей, доки вони не звільнились зі служби.
Якісні дані про реальний досвід попередньої військової служби мають підвантажувати в "Оберіг" – єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних, і що важливо – резервістів. Міністерству оборони України потрібно розвивати спроможність цього реєстру для ефективного планування комплектування. Наразі головна проблема в тому, що туди надходить неякісна інформація, або взагалі не надходить.
У нас не буде іншого шансу виправити проблеми з обліком й дійсно якісно зібрати інформацію про досвід людей, які зараз воюють. Після завершення активної фази війни чи скасування воєнного стану більшість військових частин скоротяться. Тобто доступу до інформації про людей не буде. Відповідно ми не зможемо розуміти, хто в нас є в резерві і як ці люди можуть воювати. Може здаватися, що облік зараз не на часі, оскільки пріоритетніше концентруватися на полі бою, але можливість планувати подальшу боротьбу — це також питання нашого виживання.
Масі Найєм, військовослужбовець, співзасновник ГО "Принцип"
