Генпрокурор Кравченко отменил кадровый резерв в прокуратуре: что это значит и при чем здесь ЕС

24 червня новопризначений Генеральний прокурор Руслан Кравченко скасував Положення про добір кандидатів до кадрового резерву і Комісію, яка цей резерв формувала. Це рішення фактично перекреслює річну роботу над реформою добору керівників прокуратур, а саме поступовий перехід до призначень на основі конкурсу.

Розповідаємо, що передбачав кадровий резерв, як працюватиме система після скасування і яке це матиме значення для реформи прокуратури та євроінтеграції.

Прозорість на заміну кулуарності: чому правила призначення прокурорів потрібно змінити?

Термін повноважень багатьох чинних керівників обласних та окружних прокуратур завершується у 2025–2026 роках, адже призначення на ці посади здійснюється на 5 років. Це відкриває вікно для оновлення керівного складу саме на конкурсних засадах. Адже зараз процес призначення прокурорів на ключові керівні посади є непрозорим і немеритократичним. Зазвичай на керівні посади потрапляють "фаворити", а не люди, які дійсно мають значний досвід роботи, зокрема керівний, стратегічне бачення розвитку підрозділу прокуратури, який вони збираються очолити і є доброчесними.

Про потребу вдосконалити процедуру призначення керівників прокуратур в Україні говорить і Єврокомісія у Скринінговому звіті, оприлюдненому у січні 2025 року. Міжнародні  партнери підкреслили, що цей добір має відбуватись через прозорий конкурс із чіткими критеріями відбору на основі доброчесності та професійності.

У відповідь на це Україна планує впровадити нове законодавство вже у І кварталі 2026 року із чіткими критеріями, конкурсами та прозорими процедурами. Це зафіксовано і в Плані дій для Ukraine Facility, і в Дорожній карті реформ з питань верховенства права. Для цього треба ухвалити зміни до Закону України "Про прокуратуру", які уже деякий час розробляли. Робоча група з напрацювання змін уже існувала, а Офіс Генпрокурора у травні 2025 року навіть збирав пропозиції від регіональних прокуратур щодо законопроєкту. Однак до фіналу ще далеко — проєкт закону має ще пройти Уряд і Парламент.

Як працював кадровий резерв — і навіщо він був потрібен?

Формування кадрового резерву мало би прискорити ці процеси і зробити їх результативнішими. Це пілотний проєкт на шляху до впровадження конкурсного добору керівних кадрів у прокуратурі, як того вимагають зобов’язання України перед Євросоюзом.

У жовтні 2024 року попередній Генпрокурор створив Комісію з добору, до якої увійшли як прокурори, зокрема представник Ради прокурорів (прокурорського самоврядування), так і фахівці, делеговані міжнародними партнерами. Комісія мала провести прозорий відбір кандидатів на керівні посади з перевіркою стратегічного бачення розвитку прокуратури на відповідній посаді, доброчесності, практичними завданнями та співбесідами. Це дозволило б сформувати кадровий резерв на два роки — рекомендаційний список із претендентів, яких Рада прокурорів України могла б подавати Генпрокурору для призначення на посади керівників обласних прокуратур та їх заступників, керівників окружних прокуратур.

В листопаді минулого року було оголошено добір до кадрового резерву, на керівні посади подалось понад 500 прокурорів з усієї України. На момент скасування Комісія майже завершила свою роботу — оцінила близько 400 кандидатів з 460, допущених до останнього етапу. Сформувати список рекомендованих кандидатів на керівні посади планували вже за тиждень — 3 липня 2025 року. Але замість підбиття підсумків — раптове скасування всього процесу.

Хто тепер призначатиме керівників прокуратур?

До ухвалення нового законодавства добір відбуватиметься за чинною процедурою — без відкритих конкурсів. Затверджує на посаду Генеральний прокурор або керівник прокуратури відповідно рівня.

На низку посад, зокрема керівників обласних та окружних прокуратур, призначення відбуваються за поданням від Ради прокурорів України. Однак це не є конкурсною процедурою: оголошень про добір немає, зголоситися на посаду відкрито теж не можна. Рішення ухвалюють всередині, обирають "серед своїх", без участі зовнішніх експертів і перевірки доброчесності. Тож натомість на керівні посади можуть потрапити люди без належної оцінки, що утворює локальні практики "фаворитизму" і підриває авторитет органів прокуратури в очах суспільства. Врешті, для більшості прокурорів незрозуміло, як відбувається карʼєрне зростання, адже нерідко за цією процедурою керівниками призначають людей з суттєво нижчим досвідом і фаховим рівнем, аніж досвід і рівень тих, ким він/вона керуватиме.

Конкурсний відбір також важливий у світлі скандалу з "прокурорськими інвалідностями", після якого низка посад керівників обласних прокуратур залишається вакантною. Фактично понад пів року вакантними залишаються 7 посад керівників обласних прокуратур, зокрема Хмельницька і Черкаська області. Тож насамперед "кадровий резерв" мав закрити потребу у фахових та доброчесних керівників у вищезгаданих "проблемних" регіонах, окрім того — дати можливість прокурорам, які бажають карʼєрного зростання, зарекомендувати себе і бути призначеними на керівні посади. Саме цього і очікувало суспільство після публічного звільнення керівників різного рівня, а не повернення до непрозорих процедур, які існували раніше.

Що далі?

Кадровий резерв був частиною підготовки до реформи процедури добору керівників обласних та окружних прокуратур. На євроінтеграційному треку в Брюсселі попереднє керівництво Офісу Генпрокурора подавало цей проєкт як прогрес. Тепер ці напрацювання знищено одним невдалим рішенням, щобільше — без жодних консультацій із міжнародними партнерами з розвитку, які вклали значні ресурси в пілотний проєкт.

Замість того, щоби дочекатися результатів роботи Комісії з добору і тоді оцінювати її роботу, Україна знову повернулася на початок шляху. Витрачені ресурси просто змарновано, а прокурорів, які бажали карʼєрно зростати, — цієї можливості позбавили. 

У гонитві за "швидкими рішеннями" зараз отримаємо непрозорі призначення на вакантні посади. Ці люди працюватимуть на керівних прокурорських посадах 5 років. Тоді як шанс на відкритий конкурс на керівників прокуратур матимемо в кращому випадку у І кварталі 2026 року.

Євген Крапивін, керівник напряму "Правопорядок" Лабораторії законодавчих ініціатив